Вовчанська районна державна адміністрація

Харківська область

29 вересня відзначається 150 років від дня народження Михайла Грушевського - українського історика, громадського та політичного діяча

 

29 вересня відзначається 150 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866-1934), українського політичного діяча, першого Президента України, історика, літературознавця, письменника. У вітчизняну історію він увійшов передусім як її великий літописець. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучас­ної йому світової та української науки.

Михайло Грушевський — видатний громадський і дер­жавний діяч, визнаний лідер національно-демократичної революції. Він належав до тих політиків, які сповна пізна­ли велич тріумфу і гіркоту поразки й до кінця залишили­ся вірними ідеї самоутвердження свого народу. Однією з провідних ліній концепції національного державотворення М. Грушевського є ідея соборності українських земель. Не менш важливе значення має всебічно обґрунтована ним ідея суверенності українського народу, або, як говорив сам М. Грушевський, права «самому порядкувати на власній землі».

Творча спадщина М. Грушевського вражає своїм тематич­ним розмаїттям і фундаментальністю. Його перу належать близько 2000 праць з історії, соціології, літератури, етногра­фії, фольклору, багатотомна «Історія України –Руси » (1898— 1936), «Нарис історії українського народу» (1904), п'ятитомна «Історія української літератури» (1923—1927) та ін.

 

До того ж Грушевський не тільки писав історичні праці, але й сам творив історію — він був творцем нового україн­ського життя. Коли прийшла революція, він став на чолі нової Української держави. Він вважав, що наш край великий і багатий, він створений для розвитку великої, економічно багатої держави. Михайло Сергійович сподівався, що ук­раїнський народ, повний життєвої сили, енергії, здібний, витривалий, здатний до організації, до громадської солідар­ності, буде щасливим. «Пройде цей надзвичайно гострий і тяжкий момент й соціальне життя увійде в свої береги, здо­бутки революції будуть закріплені, інтереси трудящих верств будуть забезпечені, культурні й національні умови україн­ського життя утверджені...» — писав Грушевський.

В наш час М. С. Грушевський повертається до нас у па­м’ятниках, назвах освітніх установ, вулиць, майданів. У ба­гатьох куточках світу започатковано асоціації, створено ви­давничі та наукові фонди імені Грушевського, встановлено премії, стипендії, що носять його ім’я, а Науковим товариством ім. Т. Г. Шевченка у Львові започатковано дуже престижну відзнаку: почесну медаль М. Грушевського.

Україна також шанує М. С. Грушевського як суспільно - політичного діяча, що очолив Українську Центральну Раду, яка проголосила в 1918 році Українську Народну Республіку. Завдяки цьому вперше світ дізнався, що на землі існує Ук­раїнська держава. Своєю працею М. Грушевський закладав підвалини української державності. І сьогодні, коли Україна відновила свою незалежність, ми з пошаною і гордістю зга­дуємо ім’я першого президента Української Народної Рес­публіки Михайла Грушевського.

10 цікавих фактів про Михайла Грушевського

1. Дотепер ніхто не знає справжньої адреси проживання родини Грушевських у Холмі, де народився Михайло Сергійович. Житловий особняк, на якому красується бронзова дошка з написом українською та польською мовами: “У цьому домі 17. ІХ. 1866 року народився найвизначніший український історик і перший Президент Української Республіки Михайло Грушевський” виявляється, було обрано наздогад, оскільки жодних даних, свідчень чи спогадів щодо адреси немає.

2. Діду Михайла Грушевського по материнській лінії (Захарій Оппоков) за життя було подаровано дворянство, нагороджено двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом святого рівноапостольського Володимира.

3. Батько Михайла Грушевського – Сергій Федорович – був знаний як автор одного з кращих підручників з церковнослов’янської мови для шкіл, книга витримала понад 30 перевидань. Це дало змогу набути чималий капітал і жити безбідно ще багато років.

4.  Початкову освіту здобув удома, а до Тифліської гімназі був зарахований одразу до третього класу. Навчання давалось легко, тому мав час працювати бібліотекарем і “плавати у книжковому морі і впиватися ним…”.

5. Перше кохання – оперна співачка Олена Марковська. Зачаровувався її співом, запрошував на традиційні щорічні концерти у гімназію, декламував їй свої вірші. Олена відповідала взаємністю. Але кохання не мало продовження. На початку 1886 року гастролі оперної трупи у Тифлісі скінчилися, і співачка поїхала. Молоді люди розлучилися.

6. Михайло Грушевський починав творчий шлях саме як письменник. Однак чимало літературних текстів дотепер не друкувалися. Значний їх масив уперше було надруковано у виданні “Михайло Грушевський: Із літературної спадщини” – Нью-Йорк – Київ. – 2000.

7. Основна частина поезії українською і російською мовою Михайла Грушевського збереглася у двох рукописних зошитах. Перший з них датований 1882–1883 роками, містить також драматичні проби. Авторська назва другого “Зібрані кращі вірші Михайла Сергієнка Заволоки. 1883–1884 роки”.

8. У січні 1918 року під час штурму Києва більшовики цілеспрямовано спалили фамільний маєток Грушевських на вулиці Паньківській, 9. Операцією командував Михайло Муравйов. Бронепотяг із загонами матросів на чолі з Андрієм Полупановим кілька годин розстрілював запальним снарядами будинок. Ущент згоріли цінні рукописи, бібліотека, унікальні колекції рушників, вишивок, килимів, порцеляни та прикрас. Згодом Муравйов вихвалявся “цим подвигом”: “Я велел артеллерии бить по самым высоким и красивым дворцам и домам Киева, по церквям и попам… Я зажег снарядами огромный дом Грушевского, и он в течении трех суток горел как яркий костер…”.

9. 29 квітня 1918 року на Михайла Грушевського в Луцьких казармах Січових стрільців у Києві здійснено замах. Нападник, за однією з версій – російський офіцер, намагався заколоти голову Центральної Ради багнетом. Та промахнувся, поранивши дружину Марію Іванівну. Нападника затримали, а згодом він загинув за загадкових обставин… при спробі втечі.

10. У Головному управлінні держбезпеки НКВД справа Грушевського носила кодову назву “Старец”.

11. За спогадами сучасників, Грушевський мав надзвичайну працездатність. Спав 4 години на добу, увесь свій час присвячував роботі. Творчий доробок складає понад 2000 праць. 10-томну монографію “Історія України – Руси” Михайло Сергійович писав 38 років (з 1895 по 1933 рік).

12. Один із найбільш суперечливих фактів із життя Михайла Грушевського – це дата його смерті. Мова йде про 24 та 25 листопада 1934 року. Відповідно до історії хвороби Михайла Сергійовича 24 листопада датується останній запис: “Сердечная слабость нарастает... В 2 ч[аса] дня смерть при нарастании сердечной слабости”. То звідки ж взялось 25 листопада? 27 листопада 1934 року в українських газетах “Комуніст” та “Вісті ВУЦВК” з’явився некролог Грушевського, де й зазначалась дата смерті – 25 листопада. Очевидно, мав місце технічний хибодрук або плутанина з радянським календарем. Саме на основі цього тексту писались некрологи за кордоном. Це призвело до тиражування неточності, адже нікому не спадало на думку, що в офіційному некролозі може бути хиба такого типу.

 

Голова Вовчанської районної державної адміністрації

Анатолій КОСОЛАПОВ

==================